Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набакир

Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАКИР"
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Вістовниця, -ці, ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Досхти́ Cм. досихати.
Ли́па, -пи, ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат. Стор. II. 101.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.