Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрехатися

Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЕХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРЕХАТИСЯ"
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Відкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкрастися, -дуся, -дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся. Чуб. V. 542.
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо. Рудч. Ск. І. 95.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРЕХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.