Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набілки

На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЛКИ"
Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБІЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.