Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Обставлятися, -вля́юся, -єшся, сов. в. обста́витися, -влюся, -вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл. — кого. Дурачить, обманывать кого.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж.
2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми.
Тернистий, -а, -е. Тернистый.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій.
