Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набрівник

Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБРІВНИК"
Батюга, -ги, ж. = батура. Св. Л. 51. Що впраде нитку, — то то на калитку. Що впраде другу, — то то на батюгу. Шейк.
Булькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. (Александровск. у. и Мнж. 182. и безъ суя́трика. Вх. Пч. II. 22.
Натрутити Cм. натручувати.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Шведин, -на, м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБРІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.