А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Відпорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відпоротися, -рюся, -решся, гл. Отпарываться, отпороться.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Злякався хлопчик, аж поблід.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий.
