Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домазувати

Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМАЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМАЗУВАТИ"
Випереджати, -джаю, -єш, сов. в. випередити, -джу, -диш, гл. Опережать, опередить, обгонять, обогнать. Ну, тепер, — каже чорт, — хто кого випереде, того буде пані. Рудч. Ск. І. 68.
Виповчитися, -чуся, -чишся, гл. Исполниться. Шух. І. 43.
Вічний, -а, -е. Вѣчный. Царство небесне, вічний покій. Ном. № 353. вічними часами. На вѣкъ, навсегда. Продав грунт вічними часами. Ном. № 1406.
Гнилоїд, -да, м., гнилоїда, -ди, об. Скряга, скупецъ. Желех.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. ЗОЮР. І. 244. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Вас. 163. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне. Грин. І. 8.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Чуб. V. 729. Ум. подвіренько, подвіронько. Грин. III. 138. подвір'ячко. Чуб. V. 245, 130. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко. О. 1862. IV. 33.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМАЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.