Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Захва́лювати, -люю, -єш, сов. в. захвали́ти, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, захвалить, расхвалигать, предлагая хвалить.
Котолуп, -па, м.
1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має.
2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у.
Огидник, -ка, м. Противный, отвратительный человѣкъ.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Уславлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уславитися, -влюся, -вишся, гл. Прославляться, прославиться. Клепачі з давних-давен уславились по Лубенщині злодійством.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. .
