Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі.
Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти.
Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Жид борухи відмовляє. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Понасушувати, -шую, -єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Щос сі поперечив з наймитом.
Розшити Cм. розшивати.
