Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность.
Братунин, братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Cм. Гадинник.
Зави́сливий, -а, -е. = завидливий. Зависливі очі. Зависливі багатирі.
Заві́зний, -а, -е. Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили?
Леґе́йда, -ди, м. 1) = леґарь 2. 2) Неповоротливый человѣкъ, увалень.
Повлазити, -зимо, -зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку.
Цукор, -кру, м. см. цукар.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
