Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доліплювати

Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІПЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛІПЛЮВАТИ"
Вигатити Cм. вигачувати.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166.
Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Перехиблювати, -люю, -єш, сов. в. перехи́бити, -блю, -биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх. Г. Барв. 444.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.
Складаний, -а, -е. Складной. Складаний ніж. Чуб. VII. 406. Левиц. Пов. 228.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛІПЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.