Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Квит, -ту, м.
1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ.
2) Квитанція, расписка въ полученія.
3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів... рясу та й пішов до його (пана). Думаю: і познакомлюсь, і поговорю за квит на дрова. Бо то ж, бач, пани давали нам дрова з свого лісу.
4) Запись, реестръ. Записати її в листи, щоб її були такі й сестри; записати її в квити, щоб були такі її й діти.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Побілили... полотно.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Сережечка, -ки, ж. Ум. отъ серга.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
