Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домець

Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. І. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Насупонитися, -нюся, -нишся, гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Сімсотий, -а, -е. Семисотый.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.