Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домець

Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Оптека, -ки, ж. = аптека. Рудч. Ск. II. 147. О. 1862. І. 52.
Передивитися Cм. передивлятися.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ). Стор. МПр. 169.
Шемелити, -лю, -лиш, гл. Шелестѣть. Радом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.