Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

домець

Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОМЕЦЬ"
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Помаширувати, -ру́ю, -єш, гл. Помаршировать. І в парі, брате, ми мабіть на той помашируєм світ. Федьк.
Потурнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Погнаться. А він як потурнеться за мною! я навтіки. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила. К. МБ. III. 252.
Трусевий, -а, -е. = струсевий. Трусеве перо. Гол. II. 58.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
УсохтиCм. Усихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.