Гайвір, -ру, м. = гав'яр.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням.
Збру́я, -ру́ї, ж. Сбруя. Постав коня у станочку, повісь збрую на кілочку, а сам іди у нову світлочку.
Ло́га, -ги, ж. Животное, лежащее на днѣ въ морѣ. — Ой ти, мила дочко, та де твої лица? — Ой то мої лица їст в мори плотица, — та най нелюб не цулує! — Ой ти, моя дочко, та де твої ноги? — Ой то мої ноги їдя' в мори логи, — та най нелюб не схожає!
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Пирга, -ги, ж. Собака-дворняшка.
Повпрохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погрітись.
Позростатися, -таємося, -єтеся, гл. Срастись (во множествѣ). Кущі глоду, терну і шипшини позростались ніби. 111.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ.
