Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долубатися

Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛУБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛУБАТИСЯ"
Бець, -ця, м. Родъ большого хлѣба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Відцуратися Cм. відцуруватися.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу. Харьк.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛУБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.