Багніт, -ту, м. Штыкъ.                         
                        
                                                
                          
	Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. 
                        
                        
                                                
                          
	Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. 
                        
                        
                                                
                          
	Загряни́шний, -а, -е.  = загранишний. Пов'язує її хустками... загрянишними. 
                        
                        
                                                
                          
	Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. 
                        
                        
                                                
                          
	Пожарний, -а, -е.  Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби. 
                        
                        
                                                
                          Позавершувати, -шую, -єш, гл. Закончить крыши, кладку стоговъ и пр.                        
                        
                                                
                          Потурати, -ра́ю, -єш, гл.
	1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей.  Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. 
	2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх.                          
                        
                                                
                          Упасати, -саю, -єш, сов. в. упасти, -су, -сеш, гл. Упасать, упасти. Синку, чи впасеш свинку?  Ніяк я овець не впасу, — усе додому тікають.                         
                        
                                                
                          Цех, -ха, м.
	1) Цехъ. Кушнирський цех. 
	2) Цеховой значекъ.
	3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували.  Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          