Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый.
2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь.
Газетник, -ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні.
Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. 2) = Ґерувати.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. Над річкою Самарською опочивку собі мають.
Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
