Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. — годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Ма́зка 1, -ки, ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ?
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ.
Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
