Бишки! меж. Окрикъ на телятъ.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Кровавий, крова́вити и пр. Cм. крівавий, крівавити и пр.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Опухти. Cм. опухати.
Поливо, -ва, с.
1) = полива.
2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема.
Тачівка, -ки, ж. = качалка. Та макогін ся женит, тачівка замуж ішла.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе.
