додаток

Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? Камен. у. В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. І. 97. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 409.

Випадкові слова

Роскублитися, -блюся, -лишся, гл. 1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста. 2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.

повністю...

Напри́критися Cм. наприкрятися.

повністю...

Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.

повністю...