Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доїздити

Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця! Ном. № 3651.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЇЗДИТИ"
Дідова́, -ви́, ж. соб. 1) Старики. 2) Нищіе.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться. Полт. г.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают. Гол. І. 61.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.