Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях.
Гадюк, -ка, м. = гадина.
Одомаш, -ша, м. = могорич.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти.
Семилетний, -а, -е. Съ семью заплатами, — т. е. вообще покрытый заплатами. Шуточное слово въ выраженіи: «семряга семилатная, составленномъ какъ пародія къ выраженію: пищаль семипядная. Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, — в односталь з валу? Чи на свою семрягу семилатную?
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Хапати, -паю, -єш, гл. 1) Хватать, схватывать. Стали близько к бережку припливати і рученьками за білий камінь хапати. Так хапає, як собака рве. 2) Воровать, красть. На вовка тільки поговір, а овечок Трохим хапає. 3) Брать взятки. Та й здорово він хабарі хапає. 4) Ѣсть съ жадностью. Хазяїн їсть тіки так, показує ложку.... а циган таки добре хапав, бо вимерхався не снідавши й нічого. 5) Хватать, быть достаточнымъ. На чужій землі хата і сніп на чужій землі; зажнем стільки, що й не хапає.
Хибний, -а, -е. Ошибочный.
