Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Нам треба дати одповідь тим, що післали.
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Зга́снути Cм. згасати.
Крюкання, -ня, с.
1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей.
2) Кваканье лягушекъ.
Макови́ще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ посѣянъ макъ.
Підвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. підверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подворачиваться, подвернуться, подогнуться. Нога підвернулась.
2) — до кого. Подходить, подойти хитро. Коли ж підвернеться до дівчат, то вже ні на кого більш не дивляться, тільки на його.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Щоб не дуже розбродились. Розбрелись прочане улицями. Було зібрались людці, та тепера розбрелись.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.
