Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium.
Задрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Побѣжать подъ вліяніемъ укусовъ насѣкомыхъ (о рогатомъ скотѣ). 2) Закапризничать, взбѣситься. Мовчіт!.. чого ви задрочились?
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть.
Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив.
Угинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. угну́тися и увігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Гнуться, согнуться, вогнуться подъ тяжестью чего. Сів, — вона так і вгнулась (під їм). Як положе (на коня руку), — кінь аж угинається.
