Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Загуділи голуби.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Лицарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Рыцарствовать.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене.
Решето, -та, с.
1) Рѣшето. Вода в решеті не встоїться. Перейшов уже крізь сито й решето — всего испыталъ. попа в решеті возити. Лгать на исповѣди.
2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Ум. решітце.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.
Скількоро мѣст. Нѣсколько. Та вийшло скількоро чоловіка копати буряки.