Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль.
Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Дайте нам на почин.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.