Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах.
2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій.
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена.
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. Гніздечко розношають.
Сергій, гія, м. Плеть. Цыганъ грозитъ ей плетью. Ох, жінко, жінко! Як почну я тебе отсим сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати.
Слинити, -ню, -ниш, гл.
1) Слюнить. Пряжу слиню.
2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш.
