Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дозірній

Дозі́рній, -я, -є. Бывающій до зари, ранній. Я вмивала своє личко раннєю дозірньою росою. Левиц. І. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЗІРНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЗІРНІЙ"
Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Вх. Лем. 413. Ум. жичка. Вх. Лем. 41
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Азовск. побереж. Залюбовск. Въ Хорольск. у.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл.кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Учительський, -а, -е. Учительскій.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки. Чуб. V. 1088.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЗІРНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.