Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дожевріти

Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Завита́ти, -та́ю, -єш, гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги. Шух. І. 86.
Заторгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Заторговать.
Обжера, -ри, об. = обжира.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖЕВРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.