Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дожевріти

Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖЕВРІТИ"
Бакир 1
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Лю́тість, -тости, ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Наступ, -пу, м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські. К. МБ. X. 18.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖЕВРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.