Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доживати

Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИВАТИ"
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся. Хата. 178.
Кухля, -ля́ти, с. Маленькій кухоль. І лигнув кухля вишнівки. Сніп. 131.
Ницелоз, -зу, м. Раст. Salix repens. ЗЮЗО. І. 134.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. К. ЦН. 302. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить. Ном. № 9373.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.