Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.                        
                        
                                                
                          
	Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця. 
                        
                        
                                                
                          
	Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько!  І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. 
                        
                        
                                                
                          
	Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
                        
                        
                                                
                          Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки.                         
                        
                                                
                          Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.                         
                        
                                                
                          
	Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват!  Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»  
                        
                        
                                                
                          Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
	1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? 
	2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть.  Да й примітало сніжком білесеньким.                         
                        
                                                
                          Талування, -ня, с.
	1) Топтаніе, вытаптываніе. 
	2) = нехтування.                        
                        
                                                
                          Удіти	Cм. удівати.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          