Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Мохна́ток, -тка, м. — біла́вий. Раст. Lurula alba.
Обвеселити, -лю, -лиш, гл. Развеселить.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Горох самосій.
Чистополина, -ни, ж. Чистое поле. Нехай іде на чистополину, там і дихати лекше.
