Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства.
Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили.
2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. Поліпіл кошелю.
3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила!
Прохарчувати, -чую, -єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1.
Тройця, -ці, ж. = трійця 1.