Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зацаринський

Заца́ринський, -а, -е. Находящійся за цариною. У нас аж три ватаги: низянська, горянська й зацаринська. Луб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦАРИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЦАРИНСЬКИЙ"
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЦАРИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.