Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вухань

Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУХАНЬ"
Барилка, -ки, ж. Боченокъ. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотирі барилки. Чуб. III. 382. Носив... барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. барилочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. IIІ. 50.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Перестановити Cм. перестановляти.
Побліднути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Ой ти ж моя головонько бідна, чогось моя миленька поблідла. Мет. 271. Вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Столець, -льця, м. = стілець.
Шинок Cм. шинк.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУХАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.