Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали.
Зляшіти, -шію, -єш, гл. Ополячиться. Була вона звичайна Прісьма... за літ скільки запаніла, зляшіла і стала зватися... Фрузиною.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Пішла отара; чабани спереду на крилах. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. 5) Борть, бокъ лодки. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця.
Обсмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. 3) Старое живое дерево. 4) = стариця 3б. 5) Старыя вещи, старый хламъ.
Стів, сто́лу, м. = стіл.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить.
