Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вугельник

Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей. Вас. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУГЕЛЬНИК"
Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Забідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Буває, що бідний забагатіє, а багатий забідніє.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач. Сумск. у.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Нашукати Cм. нашукувати.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. Cм. окликати, оголошати.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Поштурхатися, -хаємося, -єтеся, гл. Потолкать другъ друга, надавать другъ другу тумаковъ, пинковъ. Хоть на кії, хоть кулаками поштурхатись попід боками. Котл. Ен. IV. 41.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУГЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.