Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вусельниця

Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСЕЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСЕЛЬНИЦЯ"
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20.
Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Печатати, -таю, -єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2)труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Рости, -ту, -теш, гл. 1) Расти. На битій дорозі трава не росте. Ном. 3878. Рости, рости, дівчинонько, на другую весну. Чуб. V. 292. 2) Рости вгору. О человѣкѣ: а) возвышаться. б) испытывать подъемъ духа. Росту я вгору. Г. Вар. 293. То же значеніе имѣетъ душа росте вго́ру. Г. Барв. 442.
Семипільний, -а, -е. Въ семь полотнищъ. Семипуольна сподниченька. Грин. III. 77.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУСЕЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.