Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів.
Водорий, -рия, м. = водомий.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Перій, -рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. б) = перійка. в) Phleum alpinum. в) — лісовий. Раст. Bromus tectorum L.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Пошарпушки, -шок, ж. мн. Тормошенье, дерганіе туда и сюда. Багацьке побігашок і пошарпушок треба йому було спожити.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Ригнути Cм. ригати.
Тусати, -са́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так пестувати, без милости його тусати та гонити.
