Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю.
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Нерет, -та, м. Родъ рыболовной сѣти. Як попавсь у нерет, то ні взад, ні вперед.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Шермицерія, -рії, ж. Фехтованіе. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити, — одвічають сами шаблі.
