Будувати, -дую, -єш, гл.
1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Згода дім будує, а незгода руйнує. труну будувати. Дѣлать гробь.
2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ).
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Зале́жати, -жу, -жиш, гл. Зависѣть. Залежатися. Cм. залежуватися. Залежиться, гл. безл. = залежати.
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги.
Моти́личний, -а, -е. Зараженный овечьимъ вертежемъ.
Перебутний, -а, -е. Преходящій.
Пісно нар. Постно.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
