Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула.
Позатруювати, -руюю, -єш, гл. Заразить (многихъ). Ми не знали, що в їх короста, та й давали їм цебра, так вони й нас позатруювали: на всіх чисто короста напала.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Ухатий, -а, -е. = вухатий.
Чмовхачка, -ки, ж. = чмовхальниця.
