Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Гукнув: здоров, дядьку! Загомонять самопали, гукнуть гаківниці.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. А голова никне набік, никне. Никнув аж до землі з туги.
Пересмалювати, -люю, -єш, сов. в. пересмалити, -лю́, -лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.
Спізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. спізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, познакомиться, сходиться, сойтись. Як з тобою спізнавались, — сухі дуби розвивались. Ой хвортуно, хвортунонько, що ти нам зробила, дала ти нам спізнатися, тепер розлучила.
Стоком нар. Ловко, проворно.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы.
Уноситися, -шуся, -сишся, сов. в. унестися, -суся, -сешся, гл.
1) Вноситься, внестися.
2) При несеніи утомлять, утомить тяжестью. Та й унісся мені щей мішок, — відпочину лиш трішки.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
