Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутячий

Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Зміев. у. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися. Богод. у.
Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ). 2) Вышколить (многихъ).
Повипікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Выпечь (во множествѣ). 2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.
Семеро числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 14 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.