Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вутячий

Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУТЯЧИЙ"
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Плигнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плигати. Прыгнуть.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Призьба, -би, ж. = призба. Стара сиділа з дочкою на призьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56.
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.