Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуличенька

Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Досука́ти Cм. досукувати.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. І. 107.
Навкотка́ гра́ти. Игра въ дни праздника Пасхи: катаютъ яйца по желобку изъ лубка, иногда просто съ бугорка, и чье яйцо, катясь, ударится о другое, тотъ выигрываетъ. Ив. 41.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.  
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Понюшка, -ки, ж. = понюх. Табаки на понюшку. Чуб. II. 573.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.