Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вус

Вус, -са, м. см. ус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Гуса́рин, -на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
За́кіль нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Окукобити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.
Припалити Cм. припалювати.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.