Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вус

Вус, -са, м. см. ус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Галицький, -а, -е. Галицкій. Желех.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. К. ДС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Отирлуватися, -луюся, -єшся, гл. О стадѣ овецъ: расположиться въ полѣ для отдыха. Отара отирлувалась, зорює і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Перстеник, -ка, м. Ум. отъ перстінь.
Присадити Cм. присаджувати.
Сказати, -жу́, -жеш, гл. 1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш. Ном. № 12870. 2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Рудч. Ск. І. 105. Сказав нагріти два казани. Грин. II. 99. 3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина! Г. Барв. 363.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.