Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вус

Вус, -са, м. см. ус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУС"
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Забуті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Загудѣть. Загудів, забутів сивий голубонько по зеленій ліщині. Гол. І. 131.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
Невольничий, -а, -е. невільницькийІ помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Присмалювання, -ня, с. Опаливаніе, припаливаніе.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.