Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювати

Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном. № 4636. Яким мечем воював, таким і поліг. Ном. № 7085. Мене хочуть воювати. Рудч. Ск. II. 10. Царь царя потугою воює. К. Бай. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Зімне́нький, зімне́сенький, -а, -е., Ум. отъ зімний.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник. Желех.
Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості. КС. 1882. X. 11.
Розростатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розростися, -туся, -тешся, гл. Разрастаться, разрастись. Папороть розрослась купою. МВ.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.