Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювати

Воювати, -воюю, -єш, гл. Воевать. Моли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном. № 4636. Яким мечем воював, таким і поліг. Ном. № 7085. Мене хочуть воювати. Рудч. Ск. II. 10. Царь царя потугою воює. К. Бай. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАТИ"
Бутлик, -ка, м. Бутылочка, пузырекъ. Н. Вол. у. Ум. бутличок.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька. МВ. І. 150. 2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Г. Барв. 342. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Зміевск. у. Ще не дуже після родин виходилась. Кв. І. 207.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? К. Іов. 92. 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Чуб. V. 275. Мені з своїм родом добре гуляється. Чуб. V. 275. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться. АД. І. 151.
Дої́тися, доюся, -їшся, гл. Доиться. Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доїлися. Ном. № 11577.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Заморо́зити Cм. заморожувати.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Г. Барв. 381. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? Г. Барв. 397. 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Котл. Кн. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. О. 1862. IX. 29. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Ном. № 3410. Роспаливсь, як жаба до каченяти. Ном. № 3411.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.