Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуйна

Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙНА"
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. ( Залюбовск.).
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9333.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.