Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віскряк

Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСКРЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСКРЯК"
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. Cм. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Шкалубати, -баю, -єш, гл. = колупати. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСКРЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.