Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Махну́ти Cм. махати.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл.
1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку.
2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі.
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз.
