Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця.
Подарок, -рку, м. = дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Ум. подарочок. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки.
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Роспадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роспастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Распадаться, распасться, разсыпаться, разсыпаться. Під припечком воду брала, гречаники розчиняла. Чому мені не вдалися, аж на троє роспалися? Панич порізав кавуна на скибки.... скибки роспалися і з середини випав червоний вовк. Ад в порох роспався. Так то вже побивалась нещаслива, що й кам'яне б серце распалось.
2) Только несов. в. Усердствовать, стараться изо всѣхъ силъ что либо дѣлать, доказывать и пр. Брехня сьому, єй же то Богу брехня! — так распадалась Ївга, вже осмілившись зовсім. Хазяїн аж роспадається, так статкує коло хазяйства.
Самітність, -ности, ж. = самотність.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
