Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво.
Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила?
Наслинити Cм. наслинювати.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає.
Товч, -чі, ж.
1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати.
2) Что-либо истолченное или растоптанное. Вони ж тут торгуються, а той кінь одно задніми ногами топче яйця, що їх ціла купа в ряду під возом лежала, — та такої товчі наробив.
Уколисувати, -сую, -єш, сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться.
Усовістити Cм. усовіщувати.
