Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вістовець

Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСТОВЕЦЬ"
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Змережування, -ня, с. 1) Испещреніе узоромъ и пр. 2) Расшиваніе мере́жками. 3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле. ( Залюбовск.).
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та. Шейк.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСТОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.