Вибріхувати, -хую, -єш, сов. в. вибрехати, -шу, -шеш, гл. 1) Ложью, обманомъ пріобрѣтать, пріобрѣсть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика.
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща.
Перегравати, -раю́, -єш, сов. в. перегра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Играть, сыграть сильнѣе, чѣмъ слѣдуетъ.
2) Только сов. в. Окончить играть. Музика переграла.
3) Осиливать, осилить въ игрѣ. Петро переграв Івана.
4) Только сов. в. Перебродить. Пиво переграло.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій.
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!»
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці.
