Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірутний

Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Неможливо нар. Невозможно.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Прикочувати 1, -чую, -єш, гл. Прикочевать; прибыть. Начувайтеся, завтра всі до вас прикочуємо.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Вдвигаться, вдвинуться. 2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату. Мкр. Н. 26.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.