Безумство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше.
Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Ощада, -ди, ж.
1) Бережливость.
2) Пощада.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Прокидати, -да́ю, -єш, сов. в. прокидати, -даю, -єш, и прокинути, -ну, -неш, гл. 1) Расчищать, расчистить, прогресть отъ снѣга и пр. Ну й понамітало снігу! Треба прокидати (прокинути) стежку від хати до хліва. 2) Не попадать, не попасть, промахнуться. Стріляли козаки та рейтари. І вони прокинули. 3) Простилать, простлать. Прокинувши на полу ряднину, лягла й сама хоч задрімати. Та зійду я на могилу, та прокину сірячину, та ляжу трохи спочину. 4) Истрачивать, истратить, потерпѣть убытокъ. На весіллі в родичів рублів п'ять прокинеш. На тому заробиш, на тому прокинеш. 5) сов. в. только прокинути. Будить, разбудить. Цілу ніч прокидало Христю материне важке зітхання. Заснула без подушки, — прокинули б дівчину та поклали б їй подушечку.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.
